Мета роботи: спільно з учителями і батьками забезпечити найбільш комфортні умови для розвитку і навчання дітей, виявляти проблемні моменти і стимулювати дітей до їх вирішення.
Що таке "психологічний супровід учнів"? 1. систематичне спостереження за динамікою розвитку дитини, успішністю у навчанні та спілкуванні, у формуванні свого "Я"; вивчення психологічних особливостей дитини за допомогою діагностичних методик, затверджених Інститутом педагогіки і психології АПН України; 2.Навчання учнів умінню пізнавати себе, вірити в свої можливості, визнавати свої помилки; індивідуальна допомога кожному, хто її потребує; 3.Створення разом з учителями необхідних для дитини умов навчання і розвитку, поради щодо індивідуального підходу до дитини; 4. Допомога дитині у розкритті своїх схильностей, можливостей, талантів;умінню робити конфлікти конструктивними.
Основні напрями роботи шкільного психолога: Діагностика: соціальне і психолого-педагогічне обстеження всіх учасників навчального процесу; моніторинг змісту та умов індивідуального розвитку дітей та підлітків, визначення причин, що утруднюють розвиток та навчання. Профілактика: систематична робота, спрямована на попередження відхилень у розвитку особистості, профілактику виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках тощо. Психологічна експертиза: визначення психічних якостей, здібностей та перспектив розвитку особистості, структури та змісту спілкування в колективі у відповідь на запити різних органів управління системи освіти, оцінка психолого-педагогічної ефективності нових технологій навчання та виховання тощо. Психологічна прогностика: проектування змісту та напрямків індивідуального розвитку дитини, складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку групи, міжгрупових процесів, освітньої ситуації в цілому, участь у плануванні освітньої політики тощо. Консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання, розвитку дітей та допомога органам державного управління освіти в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів. Психолого-педагогічна корекція: здійснення психолого-педагогічних заходів для усунення відхилень в індивідуальному розвитку та поведінці, у міжособистісних та міжгрупових взаєминах, формування адекватної життєвої перспективи, подолання різних форм девіантної поведінки тощо. Психологічна просвіта: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу, роз'яснення змісту, завдань психологічної служби тощо. Соціально-психологічна реабілітація: надання психолого-педагогічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу, які перебувають у кризовій ситуації, перенесли психічні травми, стреси, тяжкі хвороби тощо з метою адаптації до нових умов.
|